ДІАГНОСТИКА ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ
Завдання діагностики готовності дитини до школи
Потрібно чітко уявляти мету діагностичного обстеження, а саме: навіщо
тестувати дитину?
1. Визначити, наскільки відповідає рівень розвитку дитини тим нормам, які
характерні для дітей цього віку.
2. Дізнатися про індивідуальні особливості розвитку психологічних якостей
дитини. Адже деякі з них можуть бути розвинені добре, а деякі гірше.
Наявність у дитини окремих недостатньо розвинених якостей може стати
причиною серйозних перешкод у процесі подальшого навчання у школі. За
допомогою методик і тестів можна попередньо виявити ці «слабкі місця» і
внести відповідні корективи (підібрати ігри та вправи, спрямовані на
розвиток потрібної якості).
3. Оцінити ефективність тих засобів і методів, які використовують для
розвитку дитини. Наприклад, вихователь, який працює з п’ятилітками,
може протестувати їх з допомогою психолога на початку навчального року,
а потім наприкінці. Порівняння отриманих результатів покаже, у кого які
зміни відбулися ( і чи відбулися вони взагалі).
4. Для ознайомлення дітей з різноманітними тестами (використовуючи для
цього подібні завдання), щоб діти, таким чином, готувалися до тих
«перевірочних іспитів», котрі зустрінуться їм і під час вступу до школи і на
різних етапах навчання у майбутньому. Попереднє ознайомлення з
типовими тестовими завданнями допоможе дітям уникнути під час таких
іспитів надмірної емоційної напруги чи розгубленості, тобто так званого
«ефекту несподіванки», і почувати себе більш впевнено і комфортно.
Визначення рівня розвитку дрібної моторики рук (тести) Тест 1
Обладнання: аркуш паперу й олівець або ручка.
Інструкція. Посадіть дитину за стіл, покладіть перед нею аркуш паперу й
попросіть покласти руки так, щоб на аркуші вільно розмістилися обидві долоні з
розведеними пальцями.
Після цього обведіть кисті рук дитини олівцем або ручкою. Дитина, звичайно ж,
захоче подивитися, що з цього вийшло. Дозвольте це їй зробити, але потім
попросіть знову покласти руки на аркуш паперу так, щоб вони співпали з
контуром. Після цього поясніть завдання:
«Зараз ми з тобою пограємось. Я буду показувати тобі пальчики на твоїй руці, а
ти будеш піднімати тільки той пальчик, на який я вказую. Інші пальчики
піднімати не треба». Переконавшись, що дитина правильно зрозуміла завдання,
починайте тестування.
В довільному порядку вказуйте дитині палець, який вона має підняти,
торкаючись до пальця олівцем: «Цей пальчик. Тепер цей..». Починати треба з
правої руки.
Для того щоб виключити вгадування, вказувати пальці необхідно у такій
послідовності: 5 – 1 – 2 – 4 – 3 (1 – великий палець, 5 – мізинець). Потім
дослідження проводиться на лівій руці, потім знову на правій і на лівій. Таким
чином, проба проводиться для кожної руки двічі.
Під час виконання «потрібного» руху певного пальця можуть проявлятися
«непотрібні» рухи інших пальців. Це відбувається мимовільно. Сама дитина
намагається підняти тільки один палець.
Ці «зайві» рухи називають синкінезіями. Синкенезії є результатом недостатньої
диференціаційованості рухів, коли під час виконання певної дії включаються
додаткові м’язи, які не потрібно для її виконання. Зайві рухи інших пальців
помічають стрілками (від «потрібного» до «непотрібного» пальця).
Оцінювання результатів:
1) підраховують середню з двох проб кількість синкенезій на кожній руці.
Для цього рахують кількість стрілочок для кожної руки й ділять отримане
число на 2; у нашому прикладі права рука: 6/2=3; ліве рука: 8/2=4;
2) отримані результати для кожної руки додають: 3+4=7.
Що можна сказати про дитину за результатами цього тесту? При виконанні
завдання кількість синкенезій на лівій руці більша, ніж на правій, отже, для
правої руки диференціація рухової системи розвинена краще. Під час письма
права рука буде ведучою. Загальна кількість синкенезій на обох руках дорівнює
7, для шестирічної дитини вищий за норму, а для семирічної – нижчий за норму.
У цілому можна сказати: чим молодша дитина, тим важче їй виконувати дії, що
потребують координації й точності рухів пальців та кистей рук.
Вік дитини Середня кількість синкенезій за двома пробами:
6 років 9
7 років 6
8 років 5
9 років 3
Тест 2
Дитині пропонують намалювати за зразком одним рухом руки коло діаметром
3-3,5 см. Якщо кисть розвинена слабо, дитина схильна її фіксувати на площині й
не може впоратися із завданням: малює замість кола овал, або ж коло значно
меншого розміру, або ж робить це за кілька прийомів, періодично пересовуючи
руку. Показником скутості, фіксовані кисті є переважне малювання дитиною
дуже дрібних предметів.
Тест 3
Про розвиненість дрібних рухів пальців можна судити, спостерігаючи за тим, як
дитина малює або зафарбовує. Якщо вона постійно повертає аркуш, не може
змінювати напрямок ліній за допомогою тонких рухів пальців і кисті, це означає,
рівень розвитку дрібної моторики недостатній і потрібне відповідне тренування,
інакше відставання в оволодінні графічною навичкою письма у школі може бути
значним.
Зорово-графічний ґештальт-тест Бендера
Мета: можливість оцінити ступінь сформованості зорово-моторної координації,
а також виявити проблемні її моменти.
Обладнання: чистий аркуш паперу, зразок для копіювання, ручка.
Інструкція: «На чистий аркуш паперу постарайся змалювати ці картинки так,
щоб вийшло дуже схоже».
Змальовувати дитина повинна ручкою. Важливо, щоб вона правильно
відтворювала і загальний вигляд, і розташування малюнків. По закінченні роботи
запропонуйте їй перевірити, чи все вийшло схоже. Якщо дитина захоче, то може
перемалювати чи виправити своє зображення. Позначте той малюнок, що
дитина вибере як подібний.
Інтерпретація результату
Результати виконання тесту оцінюються за допомогою порівняння роботи
дитини з графічним зразком, запропонованим їй для змальовування. Дитина
має правильно відтворити п'ять малюнків зразка та їх розташування відносно
один одного. Рівень розвитку «зорово-моторної координації» визначається за
допомогою якісного аналізу, з огляду на дані, отримані й перевірені у
дослідженнях Л.Ясюкової.
Рівні розвитку
Високий: усі малюнки виконані абсолютно ідентично зразку: дотримані загальні
розміри і розміри деталей, нахил, положення малюнків на аркуші відносно один
одного, а також положення деталей усередині кожного малюнка, лінії чіткі.
Такий варіант виконання зустрічається дуже рідко.
Добрий:усі малюнки виконані майже ідентично зразку (допускаються незначні
відхилення). Допускається неповний збіг просторового розташування малюнків
відносно один одного. У першому малюнку розмір кружків може бути
довільним, зокрема – непостійним. Допускається зміна кута нахилу утвореної
кружками фігури, яка, утім, повинна зберегти загальний вигляд паралелограма.
У другому і третьому малюнку допускається неточність розмірів. У четвертому
малюнку розмір кружків може бути довільним, зокрема – непостійним.
Допускається ущільнення всього малюнка, але при цьому загальна форма
«стріли» має бути чітка. У п'ятому малюнку допускаються незначні відхилення у
пропорціях і загальних розмірах шестикутників.
Середній: у всіх малюнків є загальна подібність зі зразками.
Положення малюнків на аркуші відносно один одного та їх розміри не
враховуються. У першому малюнку кількість кружків відповідає зразку; при
цьому фігура може не мати форми паралелограма, вона нахилена, вигнута;
розмір кружків довільний, вони зорово розташовані у суворо горизонтальні й
вертикальні лінії. У другому малюнку горизонтальні й вертикальні розміри
рамки можуть бути не витримані, але кути близькі до прямих, крива лінія
стосується її. У третьому малюнку коло може бути зображене у будь-якому
кривому варіанті, його обов'язково торкається помірно-кривий чотирикутник
24
кутом, а не гранню. У четвертому малюнку – точне передавання кількості
кружків, допускається недотримання форми стріли. У п'ятому малюнку - будь-які
шестикутники, що частково перетинаються, допускається «закруглювання»
гострих кутів, пропорції і розміри не враховуються.
Слабкий: малюнки загалом схожі на зразки і хоча б один із них має значний
дефект зображення, який не може бути пояснений просто нерозвиненістю
графічних навичок у дитини. До таких дефектів належать: у першому малюнку
кількість кружків не відповідає зразку на 1-5 кружків; у другому малюнку форма
вигину кривої лінії не відповідає зразку: не збігаються опуклості і западини,
замість плавної лінії - гострий кут, крива лінія не торкається кута рамки, хоча і
розташована близько до неї, чи крива лінія примальована до правої грані рамки;
у третьому малюнку коло і чотирикутник зображені близько одне до одного, але
торкання відсутнє; у четвертому малюнку кількість кружків не відповідає зразку,
причому різниця може бути і невелика (на 1-3 кружки «стріла не
проглядається»); у п'ятому малюнку відсутнє часткове накладання
шестикутників: вони або ледь торкаються один одного, або намальовані окремо,
хоча і близько один до одного, шестикутники розташовані під прямим кутом
один від одного, перетинання в середній частині.
Примітка. Якщо малюнки не відповідають зразкам, мають серйозні відхилення
від зазначених вище допущень, то такій дитині обов'язково потрібна
консультація невролога.
Діагностика особистісно-соціальної готовності до школи
Аналіз змісту дитячої самосвідомості
«Що дитина знає про себе, якою себе уявляє»
Мета: дослідити уявлення дитини про себе.
Хід дослідження: дитині пропонують відповісти на 5 запитань.
1. Що ти більше всього на світі любиш? Що взагалі ти любиш, що тобі
подобається?
2. Що ти більше всього на світі не любиш? Чого ти взагалі не любиш, що тобі
не подобається?
3. Уяви собі людину, яка тобі так подобається, що ти хотів би бути таким, як
вона, чи хотів би бути схожим на неї. Яка це людина? Якою ти хотів би
бути? На кого ти б хотів бути схожим?
4. Уяви собі людину, яка тобі так не подобається, що ти не хочеш бути не неї
схожим. Яка це людина? Яким би ти не хотів бути? На кого ти не хочеш
бути схожим?
5. Що ти можеш розказати про себе? Який ти сам?
Аналіз відповідей дитини дозволяє виявити:
Різнобічність уявлень про себе (за кількістю названих якостей).
Диференційованість уявлень про себе (названі якості, які характеризують
дитину в різних видах діяльності і в різних ситуаціях).
Рівень усвідомленості і критичності суджень про себе, співвідношення
реальних і ідеальних уявлень.
Методика «Який я?»
Мета: визначення самооцінки дитини дошкільника.
Хід виконання: обстеження проводиться індивідуально. Учитель запитує у
дитини, як вона сама себе сприймає й оцінює за десятьма різними позитивними
якостями особистості. Оцінки, які дитина ставить сама собі, проставляються вчителем у відповідних колонках протоколу, а потім переводяться в бали.
Оцінювані якості
особистості Оцінки за вербальною шкалою
Так Ні Інколи Не знаю
Хороший (а)
Добрий (а)
Розумний( а)
Акуратний ( а)
Слухняний ( а)
Уважний ( а)
Ввічливий(а)
Вмілий (здібний)( а)
Працелюбний ( а)
Чесний (а)
Оцінювання результатів
Відповіді типу «Так» оцінюються в 1 бал,
відповіді типу «Ні» оцінюються в 0
балів.
Відповіді типу «Інколи», як і відповіді типу «Не знаю», оцінюються в 0,5
бала
. Самооцінка дитини визначається за загальною сумою балів, набраною нею
за всіма якостями особистості.
Рівні:
10 балів - дуже високий
8 - 9 балів - високий
4 - 7 балів - середній
2 - 3 бали - низький
0 - 1 бал - дуже низький
Тест «Ставлення дитини до чужого дорослого»
(для батьків і вихователів)
Якщо відмічена особливість поведінки властива дитині, то відповідне
твердження оцінюється в 1 бал, якщо ні – 0 балів.
1. Дитина розмовляє з вихователем чи іншим значущим для неї дорослим
тільки тоді, коли знаходиться з ним наодинці чи після деяких зусиль
«розговорити» її.
2. Обманює зі страху.
3. Дуже болісно переживає, плаче, ображається, якщо їй роблять
зауваження.
4. Дуже тривожна, щоб бути неслухняною.
5. Любить, щоб до неї проявляли симпатію, але не просить про це.
6. Ніколи не приносить дорослому і не показує знайдених нею речей.
7. Вітається з вихователем тільки тоді, коли він зверне на неї увагу.
8. Не підходить до дорослого з власної ініціативи.
9. Ніколи не просить про допомогу.
10.Легко стає «нервовою», червоніє, коли їй задають запитання.
Оцінка результатів
10 – 7 балів – у дитини складні труднощі у спілкуванні, зумовлені негативним
переживанням з приводу контактів з чужими дорослими.
4 – 6 балів – труднощі в спілкуванні можуть бути зумовленими не ставленням
до дорослого, а конкретною ситуацією (не відповідає на питання вихователя
через страх, що інші діти будуть над нею сміятися) чи недоліками виховання.
1 - 3 бала – скоріше за все, це прояви деяких індивідуальних особливостей
дитини, про які потрібно повідомити вчителя.
Соціометрія
Тест «Два будиночки»
Мета: виявлення дітей з проблемами у спілкуванні.
Обладнання: лист паперу, на якому малюються два будинки. Один із них
більший – червоного кольору, інший менший – чорного кольору. Як правило,
цей малюнок не готують заздалегідь, а малюють на очах у дитини чорним і
червоним олівцями.
Інструкція: дитині говорять: «Подивись на ці будиночки. Уяви собі, що
червоний будиночок належить тобі, в ньому багато цікавих іграшок, і ти можеш
запросити до себе всіх, кого захочеш. А в чорному будинку іграшок немає
зовсім. Подумай і скажи, кого б із дітей своєї групи ти запросив би до себе, а
кого запросив би в чорний будиночок».
Учитель записує тих дітей, яких дитина забирає до себе в червоний будиночок,
і тих, кого вона хоче відселити в чорний будиночок. Після закінчення роботи
дитину запитують, чи не хоче вона поміняти кого-небудь місцями, чи не забула
когось.
Аналіз результатів:
Потрібно звернути увагу на те, скільки дітей дитина помістила в червоний
будиночок, а скільки в чорний, по відношенню до яких дітей групи зроблений
позитивний вибір, а по відношенню до кого – негативний. Для кожної дитини
рахується кількість позитивних (кількість балів зі знаком «+») і негативних
виборів (кількість балів зі знаком «-») зі сторони інших дітей групи, потім від
більшого числа віднімають менше і ставлять знак більшого числа.
+ 4 і більше балів – набирають «соціометричні зірки», це зовні привабливі,
достатньо впевнені в собі діти, які користуються авторитетом в групі однолітків,
вони лідирують в іграх, з ними охоче дружать інші діти.
Від + 1 до + 3 балів (виборів зі знаком «-» немає) – ці діти надають перевагу
іграм і спілкуванню з постійним обмеженим колом друзів (чи одним постійним
другом), при цьому з іншими дітьми вони майже не конфліктують, в своїй
маленькій групі можуть бути лідером.
Від – 2 до + 2 балів (сума складається з «+» і «-») – активні, рухливі, достатньо
спілкуються з іншими дітьми, але нерідко конфліктні діти, вони легко вступають
у гру, але також легко сваряться і відмовляються гратися, часто ображаються і
ображають інших, але легко забувають образи.
0 балів (вибори зі знаком «+» зі знаком «-» відсутні) – цих дітей просто не
помічають, їх ніби немає в групі, як правило це тихі, малоактивні діти, які грають
наодинці і прагнуть до контактів з однолітками: частіше за все такі результати
отримують по відношенню до дітей, які часто хворіють і тих, хто недавно
з’явився в колективі.
- 1 і менше балів – це діти, якими нехтують однолітки, нерідко вони зовні мало
привабливі чи мають явно виражені фізичні дефекти: нервозні, занадто
конфліктні, негативно поводять себе по відношенню до інших дітей.
Особливу увагу потрібно звернути на тих дітей, які основну кількість дітей
помістили в чорний будиночок, залишаючись наодинці чи оточуючи себе
дорослими. Як правило, це дуже замкнуті діти, які ні з ким не спілкуються або,
навпаки, конфліктують, які встигли посваритися уже зі всією групою.
Передбачити труднощі у спілкуванні з однолітками в школі у таких дітей можна з
більшою ймовірністю.
Методика «Внутрішня позиція школяра» (Н.І.Гуткіної)
Мета: виявлення внутрішньої позиції школяра.
Обладнання: експериментальна бесіда, яка складається з 12 запитань.
Внутрішню позицію школяра можна виявити у грі, але цей шлях займає багато
часу. Тому гру можна замінити експериментальною бесідою, яка дає
аналогічний результат. Бесіда включає питання, які допомагають побічним
чином визначити наявність пізнавальної і навчальної мотивації, а також
культурний рівень середовища, в якому зростає дитина.
Інструкція: учитель просить дитину відповісти на запитання:
1. Ти хочеш йти до школи?
2. Чи хочеш ти ще на один рік залишитися в дитячому садку(вдома)?
3. Які заняття тобі більш за все подобалися в дитячому садку? Чому?
4. Чи любиш ти, коли тобі читають книжки?
5. Ти сам просиш, щоб тобі почитали книжку?
6. Які в тебе найулюбленіші книжки? Назви їх?
7. Чому ти хочеш йти до школи?
8. Чи прагнеш ти закінчити роботу, яка в тебе не виходить чи залишаєш її?
9. Тобі подобається шкільне приладдя?
10.Коли б тобі дозволили користуватися шкільним приладдям, а до школи
дозволили б не йти, чи задовольняло б це тебе? Чому?
11.Якби ти зараз грав з друзями у школу, ким би ти хотів бути : вчителем чи
учнем?
12.Коли ти граєш у школу, чого тобі хочеться: щоб урок був довшим чи
перерва? Чому?
Інтерпретація результатів
На запитання 1, 2 практично всі діти відповідають «Так», тому вони не є
інформативними.
Якщо дитина хоче йти до школи, то, як правило, вона відповідає на питання 2
незгодою залишитись ще на один рік в дитячому садку або вдома, і навпаки.
Важливо звернути увагу на те, як дитина пояснює своє бажання йти до школи:
«щоб навчитися читати, писати» тощо. Але деякі діти відповідають, що вони
хочуть іти до школи тому, що їм «набридло в дитячому садку» чи «не хочеться
спати після обіду», тобто бажання йти до школи не пов’язане із змістом
навчальної діяльності чи зміною соціального статусу дитини.
Питання 3-6 спрямовані на з’ясування пізнавального інтересу опитуваного, а
також рівня його розвитку. Деяке уявлення про дитину дає питання 6 (про
улюблені книжки).
Відповідь на питання 8 дає уявлення про те, як дитина ставиться до труднощів у
діяльності.
Коли дитина ще не дуже бажає стати учнем, то її задовольняє ситуація, яка
пропонується питанням 10, і навпаки.
Якщо дитина бажає вчитися, то вона, як правило, у грі в школу обирає роль учня,
пояснює це бажанням вчитися (питання 11), а також обирає варіант «щоб урок
був довшим, ніж перерва», щоб більше займатися на уроці навчальною
діяльністю (питання 12).
Аналіз відповідей на питання демонструє сформованість (+), чи не
сформованість (-) внутрішньої позиції школяра.
Тест "Запам'ятай 10 слів"
Мета: діагностувати стан слухової вербальної пам'яті .
Матеріал: 10 слів, не пов'язаних одне з одним за змістом.
Тест мас три форми — А, Б і В.
Для дітей 5 років використайте лише форми А і В.
Слова до тесту форми А: груша, око, лев, береза, чобіт, окуляри, диван,
лелека, чашка, ранець.
Слова до тесту форми Б: яблуко, ніс, слон, дуб, лампа, голка, книга, машина,
ворона, молоток.
Слова до тесту форми В: сіно, стіл, ворона, зошит, комп’ютер,
конструктор, годинник, картина, човен, яблуко.
Добираючи слова самостійно, потрібно слідкувати за тим, щоб вони
називали знайомі дітям предмети і не були пов'язані за змістом.
Інструкція для дорослого: Слова слід вимовляти не поспішаючи, в одному
темпі. Після того як ви голосно і виразно прочитали слово, зробіть паузу на 2-3
секунди і лише після неї вимовте наступне слово. Зверніть увагу, як дитина
слухає слова, чи намагається їх запам'ятати, як часто відволікається. Не варто у
цю хвилину робити їй зауваження. Після проведення тесту результати
спостережень можуть допомогти вам проаналізувати разом з дитиною, що
перешкоджало, а що допомагало їй під час запам'ятовування слів.
Повторне тестування бажано проводити не раніше, ніж через 2-3 місяці.
Відповіді дитини фіксуйте в протоколі.
Інструкція для дитини: Послухай уважно слова, які я прочитаю, і постарайся
їх запам'ятати. Після того, як я закінчу їх читати, ти назвеш ті слова, які
запам'ятав.
Оцінювання результатів:
Показник для реєстрації: кількість правильно відтворених слів (незалежно
від їх послідовності). За кожне правильно відтворене слово нараховується 1 бал.
Максимальний результат -10 балів.
Високий рівень - 6-10 балів.
Середній рівень - 4-5 балів.
Низький рівень - 1-3 бали.
Тест «Впізнавання фігур»
Мета: діагностувати стан зорової пам'яті.
Матеріал: Секундомір або годинник із секундною стрілкою. Дві таблиці з
геометричними фігурами (табл.1 і табл.2 ).
Тест має три форми — А. Б і В.
Для дітей 5 років використовуйте форми А і В.
Інструкція для дорослого: Спершу ви читаєте дитині інструкцію. І лише коли
вона зрозуміє зміст гри, пропонуєте подивитися на таблицю 1 (таблиця 2 у цей
час повинна бути закрита). Демонструйте її протягом 10 секунд. Завдання
дитини — запам'ятати зображені на ній фігури. Потім закрийте першу таблицю і
покажіть другу. Малюк повинен впізнати серед зображених на ній фігур ті, що
були на першій таблиці, і відзначити ці фігури олівцем, або показати.
Повторне тестування рекомендується проводити через 2-3 місяці. Для нього
можна використати ту ж або іншу форму тесту. Результати заносьте в протокол.
Інструкція для дитини: Зараз я покажу тобі на короткий час таблицю з
різними фігурками. Будь дуже уважним(-ою) і постарайся їх запам'ятати. Потім я
заберу цю таблицю і покажу тобі іншу. На ній буде вже більше фігурок, але
серед них будуть й ті, що ти запам'ятаєш. Тобі потрібно буде лише знайти їх і
показати мені. Якщо ти готовий почати гру, скажи: "Готовий!"
Оцінювання результатів:
Показник для реєстрації: кількість правильно відтворених фігур. За кожну
таку фігуру — 1 бал.
Максимальний результат —- 9 балів.
Оцінка результатів:
Норма - 7- 8 фігур (для 7 років).
Низька норма - 6 фігур (для 7 років, для 6 років - норма).
Низький результат - менше шести фігур.
Комментариев нет:
Отправить комментарий